18 листопада 2016
Місія можлива: Побачив перспективу на контрастах

Вітчизняні стартапи можуть дати друге дихання сільгоспвиробництву. Ми з’ясовували, як інтерес до агросектора змінює життя IТ-підприємців.

У сільгоспвиробництві є чимало викликів, належно відреагувати на які можна за допомогою інформаційних технологій. Їм пророкують велике майбутнє і в Україні. Тож не дивно, що навіть попри консервативність вітчизняного агробізнесу інтерес до цього сектора з боку IТ-підприємців щороку зростає. Хтось прагне випробувати свою ідею «в польових умовах», а згодом поліпшити і суттєво здешевити — порівняно із закордонними аналогами. Інший має амбіції створити принципово новий агротехнологічний проект. Є й такі, які поки що вивчають диспозицію, намагаючись знайти свою унікальну нішу. Нехай там як, вітчизняні стартапи могли б розв’язати чимало проблем агросектора. Інше питання — чи розуміють їх розробники потреби своїх потенційних клієнтів, які саме кроки роблять назустріч і чи сприяє це подальшій конверсії?

Роман Поденежний, координатор платформи AGRO SCT

Роман Поденежний— Головна проблема більшості незалежних команд розробників у тому, що вони не надто добре розуміють особливості агросектора. Маючи досвід розвитку спільнот інноваторів в інших галузях, ми дійшли висновку, що в комунікаціях технологічних підприємців і представників агробізнесу бракує системності. Так три місяці тому народилася ідея започаткувати АГРО Стартап Краш Тест (AGRO SCT), — розповідає координатор цієї живої платформи для розвитку та підтримки аграрних інновацій Роман Поденежний. — Регулярне неформальне спілкування об’єднує всіх тих, хто запроваджує та допомагає запроваджувати нові розробки. Тож Олексій Петренко розповідав учасникам AGRO SCT про свій проект автоматизованих міні-ферм для вирощування полуниці, Андрій Селезньов — про дистанційну автоматичну систему контролю за якістю води у ставку, Володимир Козеровський — про систему автоматизованого догляду за теплицею. Андрій Карпюк із командою репрезентував систему сенсорів для експрес-діагностики й виявлення мікотоксинів у харчових продуктах. Роман Лановий продемонстрував дистанційно-керований пристрій, що вимірює й автоматично регулює глибину обробітку ґрунту, працюючи в режимі реального часу. І таких креативних стартапів на українських теренах назбирається чимало. Для багатьох проектів AGRO SCT (найближче засідання, до слова, відбудеться 17 листопада у Kyiv Smart City HUB на ВДНГ) — це перший публічний виступ, перша можливість розповісти про свій проект чи ідею, почути відгуки й отримати рекомендації від підприємців, фермерів, інженерів і бізнесменів.

Так, власне, відбувається інтеграція у бізнес будь-яких новацій. Ті з них, що вже зарекомендували себе, демонструють неабиякі результати.

Будні «агроайтішника» — в полі з агрономами

Сергій Скок, CEO, AgroMonitor

Сергій Скок— Мій шлях в ІТ на серйозному рівні розпочався у 2008-му — з корпорації «Інком», у якій я працював два роки, беручи участь у великих ІТ-проектах. Заснувавши свою ІТ-компанію, де доводилося бути і директором, і програмістом, довго працюючи за монітором, я мріяв розробляти софт для розумних машин і зачитувався статтями про розробки з робототехніки. Згодом ми з колегами заснували один із перших київських клубів електроніки — Kiev Arduino Club, що дав старт різним інноваційним розробкам. Власне, однією з них став наш проект AgroMonitor.

Відтоді, як я став «агроайтішником», мій графік і загалом стиль життя кардинально змінилися. Тепер я дуже багату часу проводжу в полях з агрономами. Щоб робити дійсно корисні розробки, треба не просто бути хорошим технічним спеціалістом, а маєш до того ж добре розбиратися в аграрній специфіці. Із цим, до речі, стикається кожен, хто приходить в цю галузь з інших бізнесів…

Загалом сьогодні ситуація щодо технологій в багатьох господарствах дуже складна. Як в буремні 90-ті, коли в ІТ-системах всюди було різне обладнання та різні стандарти обміну даними. У таких умовах працювати важко, але, водночас, цікаво. Передусім тому, що українські ІТ-розробки мають великий потенціал не лише для наших вітчизняних виробників, а й для закордонної експансії.

 

Побачив перспективу на контрастах

Артем Бєлєнков, засновник SmartFarming

Артем Бєлєнков— У мене фінансова освіта. Працював в інвестиційній компанії й 5 років життя присвятив фінансовим та інвестиційним ринкам. Взаємодіяти з аграріями почав, коли ми з акціонерами з Ізраїлю створили компанію «Віртек». То була надвисокотехнологічна ніша: не просто акції, облігації, депозити й інше, а опціони та ф’ючерси, словом, дуже складні продукти, якими не те, що складно керувати, їх навіть розуміти складно — усюди математика, алгоритми — така собі ніша «хай-тек фінанси». Ми пропонували робити ціни прогнозованими за допомогою фінансових інструментів. Та пройшовши 5–10 холдингів, пропонуючи їм стратегії хеджування цінових ризиків, виявили дві проблеми. Перша — тривалий час ціни на агропродукцію були на високому рівні, тож усі заробляли, особливо не напружуючись, і ніхто не хотів щось змінювати, витрачаючи на це ресурси. Друга проблема — низька культура ведення бізнесу та повна відсутність фінансової освіти хоча б в тих, хто ухвалює рішення. Через складність пропонованих нами продуктів їх сприймали дуже неоднозначно — не розуміючи й побоюючись.

Фінансовий сектор уже давно пройшов технологічний мінімум. Усі банки, інвесткомпанії зазвичай мають системи ризик-менеджменту, CRM-системи, потужні ІТ-служби, маркетинг — вони багато в чому автоматизовані, відповідно, персонал звик до цієї технологічності. Коли ж ми зустрічалися з аграріями, котрі показували нам якісь паперові карти, в котрих була повна каша з обліком, землею, технікою, — для них це були незрозумілі речі: «звідки це?», «звідки ці цифри беруться?», «що це за термінал?» Проти фінансового сектора аграрний ринок із позиції споживання IT-послуг і запровадження інновацій — це кам’яний вік в епоху індустріалізації.

Мене це дуже зачепило, я побачив велику перспективу ринку у цій недотехнологічності, в тому, що вони до цього прийдуть: або ринок їх змусить, або самі прийдуть, або технології стануть простіші й зрозуміліші — якісь чинники рано чи пізно почнуть працювати.

Маючи все це за плечима, я почав заглиблюватися в агроринок. І зовсім не шкодую про це. Я заснував компанію SmartFarming — це понад 40 успішних проектів. Ми — лідери в Україні з автоматизації керування земельним банком й аудиту земельних активів, упроваджуємо системи керування технікою та контролю палива, комплексного моніторингу стану посівів і технології точного землеробства.

Незважаючи на чималі успіхи компанії, нам є куди розвиватися. Основні наші суперники — це ми вчорашні, адже кожен день ми маємо ставати кращими, ніж були вчора.

 

Матеріал опубліковано в газеті АгроМаркет

Підписатись на наші новини

Доброго дня!

Дякуємо за інтерес до наших послуг.

Залиште свої контакти і наш менеджер зв'яжеться з Вами і надасть всю необхідну інформацію

Консультант
Потрібна консультація?

Телефонуйте за номером +38 067 829 10 80
або залиште свої контактні дані і ми з вами зв'яжемося

Клієнти та Партнери

  • UkrLandFarming
  • Кернел
  • Agroprosperis
  • Миронівський Хлібопродукт
  • Астарта-Київ
  • Мрія
  • ІМК
  • Агрейн
  • Приват-АгроХолдинг
  • HarvEast
  • УкрАгроКом-Гермес-Трейдинг
  • Зерновий альянс – Баришівська зернова компанія
  • Фрідом Фарм Інтернешнл
  • Continental Farmers Group
  • ED&F Man
  • Agricom Group
  • Агро-Регіон
  • Централ Фармінг Юкрейн
  • Лендфорт
  • Агро-КМР
  • Фаворит-Агро
  • АМГ Миронівське
  • Бершадь Агроплюс
  • Грін Тім
  • Флора
  • MAS Seeds Україна
  • Syngenta
  • CAS
  • SmartDrones
  • Frendt
  • Meteotrek
  • Лабораторія AgroScope
  • DroneDeploy
  • OMP
  • AgGeek

Зворотний дзвінок